на допомогу вчителеві

 

Українська мова. 2 клас . 

Данилко О. Тренажер. Дидактичні матеріали з української мови. 2 клас  

 

Основи здоров'я

1. Кількість цукру.

Трудове навчання

1. Квілінг

 

Українська мова

1. Префікс

 

2. Рід іменників. Інтерактивна гра.

 

Природознавство

План, карта, масштаб.

 

 Кокон шовкопряду

Презентація. Риби.

Хто такі риби?

 

 

 

 

Презентація. Енергія Сонця (зірка)

 

Презентація. Ненаголошені звуки

[е] та [ і ], що перевіряються за словником

 

 

 Україна-єдина країна!

Мій сонячний дім – моя Україна

 

 

 

13:53 Український народний календар (дні й тижні )

Найпомітнішим відліком нашого життя є дні й тижні. Це відповідає циклу руху Землі (доба) та Місяця (через 7 днів змінюється фаза Місяця). З прийняттям християнства на Русі тижневий відлік часу придбав назву седмиці. У церковному календарі це так зване седмичне коло. Народна назва - тиждень - "той же день", що сім днів тому. Народ розшифровує назву днів тижня так: Неділя - не для діла. Понеділок - перший день на неділі. Вівторок - другий день на неділі (вторий). Середа - середина тижня. Четвер - четвертий день на неділі. П'ятниця - п'ятий день на неділі. Субота - з давньоєврейської "шабат" не трудовий день, а звідси "шабат" - кінець тижня. З давніх часів кожен день тижня мав свою характеристику й особливості - «легкі» та «важкі», «чоловічі» та «жіночі». У певні дні не розпочинали нових справ, не бралися до зажинків, закладин хати, не ходили свататися, не співали пісень, постували. І це не якась забаганка чи містифікація - за кожним таким віруванням стоїть довголітній досвід не одного покоління людей. З давніх часів кожен день тижня мав свою характеристику й особливості - «легкі» та «важкі», «чоловічі» та «жіночі». У певні дні не розпочинали нових справ, не бралися до зажинків, закладин хати, не ходили свататися, не співали пісень, постували. І це не якась забаганка чи містифікація - за кожним таким віруванням стоїть довголітній досвід не одного покоління людей. ПОНЕДІЛОК. «Як його почнеш - таким буде цілий тиждень». В Україні повсюдно пам'ятали, що понеділок - важкий день, тому важливих робіт не розпочинали. Селяни вірили, що в цей день не можна нічого позичати, не варто витрачати грошей, бо будуть «спливати з рук». У понеділок світ заснувався. Вірили в святий понеділок, який допомагає легко помирати, тому й постили. Якщо в понеділок у сім'ї зчинилася сварка, то буде цілий тиждень. ВІВТОРОК. Чоловічий (легкий) день. Починали всі важливі справи. Закладали оселю. Діти, що народились у цей день, можуть бути геніальними. Вівторок називали днем, коли «світ заснувався», і тому вважали його добрим для оранки, сівби, жнив, возовиці. СЕРЕДА. Жіночий день. Оскільки середа - пісний день, то вважався нещасливим. «Добрі ви гості, та в середу трапились». У середу Бог створив сонце, місяць і зорі. ЧЕТВЕР. Це легкий, щасливий чоловічий день. Вважають, що багаті народжуються саме цього дня. За народними віруваннями, саме в четвер Бог створив усі планети. У народі кажуть, що у четвер до сходу сонця добре примовляти чи замовляти - допоможе. П'ЯТНИЦЯ. Це жіночий день, тяжкий. Особливо для жінок. Вірили, що проти п'ятниці всі сни віщі. Галичанки не місили тісто, а подолянки - не білили в хаті. Великий гріх накликали на себе ті, хто зважувався співати, «бо в цей день Христос помер». Віруючі люди весь рік говіли по п'ятницях. У цей день йти свататися - буде удача. Про людей, які змінюють часто свою думку, кажуть: «У нього сім п'ятниць на тиждень» чи «У тебе десять п'ятниць на тижні». СУБОТА. Кінець трудового тижня. Це день для завершення всіх справ, що розпочали протягом тижня, тому не бралися до нових робіт, крім зажинків і закладин хати. На суботи припадають поминальні дні. Найвідоміші з них: Хомина, Переддмитрова, Передкузьмина, Передмихайлова, а також поминальні суботи перед М'ясницями і Трійцею. Найбільше дійств пов'язано з Дмитровою суботою. Наприкінці тижня годилося змити голову та обмити тіло («бо в суботу й ведмідь умивається»), зодягти чисту білизну, а малих дітей до року - у білу сорочечку - «щоб лучче росли», прибрати в хаті, помазати долівку та припічок. Був звичай щосуботи перед заходом сонця парубкам та чоловікам голитися, а дівчатам - розчісувати волосся. Народ говорив про суботу: «Субота - не робота, а в неділю нема діла», «Субота - кінчається робота», «Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж». НЕДІЛЯ. Сьомий день тижня - вихідний, свята неділя. Не можна працювати, пити горілку, їсти вранці до служби Божої. В цей день чумаки вирушали в дорогу. Неділя - єдиний день тижня, якого люди чекали як великого свята, відповідно зодягалися, щоб весело провести вихідний у колі друзів та родини. Про це свідчать і народні прислів'я: «Прийде така неділя, що і в нас буде весілля», «Через день - та й неділя, через хату - та й весілля».

 

 

 

 

 

 

 

 

Корінь слова]

 

 

 

 

 

 

 

 

http://yroki.at.ua/